- основник
- -а, ч., діал.Засновник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ОСНОВНИК — ОСНОВНИК, основника, муж. (неол. спец. разг.). Служащий, имеющий на данной службе свой основной заработок. Основники и совместители. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
основник — іменник чоловічого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
основниця — і, діал. Жін. до основник … Український тлумачний словник
ктитор — Ктитор: основник, фундатор [XI] церковний староста, засновник, фундатор [3] … Толковый украинский словарь